Досвід роботи регіональних осередків

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

30200, Україна, смт. Білогір я, вул. І. Франка, 2, тел (03841) 2-11-61. E-maіl Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її." mce_' + path + '\'' + prefix + ':' + addy27420 + '\'>'+addy_text27420+'<\/a>'; //-->

 

Інформація щодо роботи  ФСР

 

На прикладі багатьох сімей можна розповісти про якісну роботу фахівців. Фахівець із соціальної роботи по Мокроволянській сільській раді для того, щоб сім’ї, які проживають на території її сільської ради мали необхідні елементарні речі для існування знаходила небайдужих людей , які надавали допомогу продуктовими наборами, домашніми консерваціями, одягом ( який збирали усім світом), вапном для побілки хати, дровами для опалення, сіном для худоби . Однією із таких сімей стала сім’я  Гавришів  В.І., жителів с.Жемелинці,  в яких виховується неповнолітня дитина (обоє батьків безробітні). Прокуратура хотіла вилучити дитину, оскільки умови життя не відповідали прожитковим стандартам. ФСР зробила усе від неї можливе, аби будинок привести в належний стан, аби були продукти харчування та одяг. Завдяки цьому дитина була залишена в сім’ї. Крім цього, робота із цією  сім’єю продовжувалася. Фахівець допомогла знайти тимчасовий заробіток для батька, а матері стати на облік в районний  центр зайнятості для пошуку подальшої підходящої роботи.

Коли ти дивишся в дитячі очі,

Де брак любові, розуміння і тепла,

Зробити все, що можеш, хочеш,

Щоб усмішка на їхніх личках розцвіла.

 

Ти їм не  скажеш, що немає грошей

І не поясниш, що в державі безлад навкруги,

Вони бажають чути, що вони хороші,

Що хоч комусь вони потрібні й дорогі.

 

Приходиш в дім – там пустка й безнадія,

І згаслі очі в муках самоти,

Із фахівцем приходить в їхній дім надія,

І розуміння, що недарма з’явився ти.

 

Найголовніше в світі – не багатства,

Не курс валюти і не влади смак –

А щоб жили, любили і раділи люди

В державі, де можливо й щось не так.

 

Відгук  голів територіальних громад Волочиського району, щодо скорочення посад фахівців із соціальної роботи

В умовах складної економічної ситуації в Україні, військової агресії з боку іншої держави  важливим, як ніколи,  є збереження прав і свобод людини, забезпечення соціальної стабільності.

Особливої  уваги потребують вразливі  групи  населення, такі як:

-  діти сироти, діти позбавлені батьківського піклування;

-  сім’ї в складних життєвих обставинах;

-  сім’ї  де є особи, які звільнилися з місць позбавлення волі, молодь і неповнолітні засуджених без позбавлення волі;

- особи, які зазнали жорстокості та насильства, постраждали від торгівлі людьми, залучалися до найгірших форм дитячої праці;

-  інші категорії якими опікується система соціального захисту населення, а зараз  і

-  сім’ї вимушених переселенців, які проживають в сільській місцевості.

Для таких категорій населення фахівці із соціальної роботи були єдиною підтримкою для вирішення складних життєвих обставин.

Всі фахівці проживають безпосередньо на територіях сіл, знають людей багато років від малого до старого.  Жителі сіл довіряють їм свої проблеми, особливо  люди похилого віку, які нерідко залишаються зі своїми проблемами наодинці.  Фахівці допомагають жителям територіальних громад  вирішувати нагальні проблеми, підтримують матеріально ( одягом, що був у вжитку), психологічно та морально. А дуже часто, згідно договору про соціальний супровід  оформлювали різні види соціальних виплат.

Найдієвішим механізмом, як показує практика і досвід європейських країн, з забезпечення вирішення проблемних питань громадян і координації дій  з надання послуг всіх систем соціальної сфери відповідно до потреб населення,  є наявність  в громаді посадової особи, яка забезпечує доступність, адресність та своєчасність допомоги людині, що опинилась у складній життєвій ситуації. Особливо у найвіддаленіших  селах району. Починаючи з липня 2012 року  в районі розпочато введення посад фахівців з соціальної роботи,  результати діяльності фахівців в громадах  за відносно невеликий період часу   вже довели ефективність такого рішення.

Фахівці із соціальної роботи працюють  в територіальних громадах і результати їхньої роботи ми бачимо  щодня.

Вважаємо, що плани Уряду щодо економії бюджетних коштів за рахунок скорочення фахівців з соціальної роботи призведуть до соціальної нестабільності, недотримання соціальних гарантій та порушення прав громадян. Найбільш соціально незахищені верстви населення залишаться без якісної, адресної підтримки, що в перспективі призведе до падіння рівня життя, збільшення безробіття, криміналізацію, зростання конфліктності у суспільстві.

Крім втрат бюджету  на подолання негативних наслідків, слід взяти до уваги витрати бюджетних  коштів на вихідну допомогу   мінімум у розмірі середнього місячного заробітку на кожного скороченого фахівця.  Це без врахування виплат по безробіттю і утримання у центрі зайнятості,  затрачених бюджетних коштів на підготовку фахівців  та облаштування робочих місць.

Отже, така  дуже сумнівна економія погіршить соціальну ситуацію та відкине систему соціального захисту населення на роки назад.

У зв’язку, з цим  просимо  не допустити скорочення фахівців з соціальної роботи в громадах, зберегти систему соціального захисту населення, розробити заходи щодо забезпечення неухильного дотримання прав і свобод людини, визначених Конституцією України.

 

Відгук сім’ї  Романюка М.І.

Про роботу фахівця із соціальної роботи

Волочиського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді  Мартинчук Світлани Олександрівни.

 

На сьогоднішній день існує велика проблема алкоголізму. Багато людей скажуть, що на їх думку, не шкодить іноді випити пива, вина або чогось міцнішого. Алкоголь, на їхню думку, створює приємний настрій, знімає психічне напруження, при­носить полегшення, забуття. Це поширена точка зору.

Проте мало хто усвідомлює, що всі ті, кого алкоголь звів з доброго шляху, спочатку теж дотримувалися таких поглядів. Саме такої думки притримувався житель с. Писарівка Романюк Микола Іванович. Чоловік регулярно вживав алкоголь, знущався над своєю старенькою матір’ю, бажання працювати і заробляти кошти на своє прожиття не було. Особа ставала непередбачуваною, агресивною та небезпечною, але з кожної ситуації є вихід.  Фахівець із соціальної роботи регулярно відвідував Романюка М. І. і надавав соціально-педагогічні та інформаційні послуги. Завдяки фахівцю із соціальної роботи Романюка М. І. було відправлено на лікування від алкогольної залежності у Хмельницький обласний Центр ре соціалізації наркозалежної молоді у с. Вихілівка   Ярмолинецького    р-ну, де чоловік лікувався 6 місяців.

На даний час Романюк М. І. повернувся з лікування, алкоголь не вживає, влаштувався на сезонні роботи. Чоловік став спокійним, врівноваженим, до своєї матері ставиться з повагою. З боку близького оточення думки про нього змінилися в кращу сторону.

Романюк М. І. дуже вдячний фахівцю із соціальної роботи за те, що саме фахівець переконав подивитися на своє життя з іншої сторони, усвідомити, що потрібно змінитися.

 

Відгук сім’ї Бруски Ольги Миколаївни, жительки с.Сарнів,

про ФСР Коберник І.В.

  

У 2013 році в нашій сім’ї сталося горе – помер батько моєї молодшої доньки Адріани, стосунки з яким не були зареєстровані, а батьківство не встановлено. Старший син – інвалід. Я була в розпачі. Не знала, що робити. Але  з приходом в нашу сільську раду ФСР Коберник Ірини Вікторівни, я зрозуміла, що не одна, що є кому допомогти, підказати, порадити. Саме вона 

спонукала мене добитися встановлення батьківства для молодшої доньки, а також почати оформляти належним чином документи на будинок, в якому ми проживаємо. Ірина Вікторівна  допомогла влаштуватись мені на роботу, здійснила посередницькі дії  щодо оздоровлення та лікування старшого сина.

 

 В результаті спільної роботи із ФСР Коберник І.В. моя сім’я покращила соціально-побутові умови, стала матеріально міцнішою, морально стійкою. За це ми щиро вдячні Ірині Вікторівні.

Життєва історія родини Чапайло

(село Улашанівка Славутський район Хмельницька область)

В селі Улашанівка Славутського району Хмельницької області мешкає родина Чапайло. Мама – Чапайло Катерина Сергіївна, 1989 р.н., батько – Чапайло Олександр Григорович, 1988 р.н., діти – Чапайло Максим Олександрович, 2007 р.н., Чапайло Ольга Олександрівна, 2010 р.н., Чапайло Вікторія Олександрівна, 2011 р.н.

До грудня 2012 року сім'я проживала в аварійному будинку. Належних умов для проживання не було: вікна гнилі, стіни обдерті, не побілені, дах – протікає.

Мати, Чапайло Катерина, виховувалась у сім'ї без батька, мати Катерини мала сильну алкогольну залежність. Неповну середню освіту Катя отримала в Берездівській допоміжній школі-інтернаті для дітей з вадами розумового розвитку. У 17-річному віці вийшла заміж за Чапайла Олександра. Як випускниця інтернатного закладу Катерина зовсім не мала навичок догляду за дітьми та ведення господарства. Взявши шлюб з Чапайлом Олександром не набула неохідних для сімейного навичок.

Чоловік, Чапайло Олександр, працював в Улашанівському СГК, отримав жахливу травму на виробництві – відрізало праву руку. На даний час має інвалідність ІІ групи.

Інвалідність чоловіка, клопоти по вихованню 3 малолітніх дітей стали причиною конфліктів у сім'ї. Чоловік Катерини віддалився від неї. Жінка не мала ніякої підтримки, на той час її мама вже померла. Сімейні негаразди поширились – почались серйозні конфлікти з сусідами, кумами. Вони принижували жінку, робили усе,  щоб Олександр розлучився із Катериною. В результаті цього Катерина, доведена до відчаю, не маючи ніякої психологічної підтримки, здійснила спробу суїциду.

У вересні 2012 року родину Чапайло відвідав фахівець із соціальної роботи Славутського РЦСССДМ Малєєва Валентина Петрівна. Вона поспілкувалася із Чапайло Катериною, з її дітками. Катерина розповіла фахівцю про негаразди, які панують у її сім'ї. Жінка була у розпачі, плакала і просила будь-якої допомоги, щоб подолати складні життєві обставини. Фахівець Малєєва В.П. уважно вислухала Катерину та запевнила, що буде допомагати родині. Сім'ю Чапайло було взято під соціальний супровід.

Завдяки допомозі фахівця сім'я покращила житлово-побутові умови: родина переїхала в інший , придатний для проживання будинок, зроблено ремонт в кімнатах, сім'ю зареєстровано у даному помешканні, придбано козу, свиней, кури. Старшу дитину було влаштовано в садочок (раніше мама відмовлялася від влаштування дитини у заклад). Поліпшився і психологічний стан подружжя, відносини між Катериною та Олександром покращилися. З’явився стимул для нормального, повноціннього “людського” життя. Катерина не має думки про суїцид, жінка почала посміхатися.

Фахівець і надалі відвідує родину Чапайло, бо існує ще багато дрібних проблем, які сім'я самотужки не в змозі подолати.

 Ізяславському РЦСССДМ

У Ізяславському РЦСССДМ перебуває під соціальним супроводом мама О. з неповнолітньою дитиною (мати - особа з числа дітей-сиріт). Жінка повернулася із м. Ізюм Харківської області з маленькою дитиною на руках. Із виплат отримувала тільки 220 грн. як одинока мама. Житло, в якому тимчасово поселилася мати було аварійне та практично непридатним для життя. О. почала зловживати спиртними напоями, покидала дитину на чужих людей та пізно поверталася додому.

Без реєстрації, відсутності засобів до існування та практично із алкогольною залежністю молода жінка опинилася у надзвичайно складних жииттєвих обставинах. Психологічна неврівноваженість створювала часті конфліктні ситуації, неадекватну поведінку, побиття, а відсутність фінансів – низьку забезпеченість продуктами харчування дитини, бездоглядність та занедбаність.

Практично дві людських долі були б занапащені, якби фахівець із соціальної роботи РЦСССДМ вчасно не виявила дану сім’ю на початку 2013 року. Одразу мати з дитиною були доставлені в Ізяславську ЦРЛ, де здійснювалось обстеження та лікування дитини. За цей час матері виготовлялися документи для реєстації та оформлення соціальних виплат, а також здійснювалася мотиваційна робота щодо лікування від алкоголю та подальшого пошуку роботи. За заявою матері дитину тимчасово влаштували в Будинок дитини до виходу родини із кризи.

Завдяки кропіткій, грамотно та ретельно організованій роботі фахівця із соціальної роботи Олена не вживає спиртних напоїв, влаштувалася на роботу, регулярно відвідує дитину у дитячому закладі і вже скоро планує забрати дівчинку додому, адже у мами та дитини з’явилося житло, яке виділила сільська рада за клопотанням фахівця. Родина стала ще однією щасливою сім’єю.

Та на сьогодні є необхідність продовжити роботу з матір’ю щодо повернення дитини, організації залучення ресурсів для ремонту квартири, здійснення корекційної роботи по закріпленню позитивних психологічних та моральних якостей.

Якщо посада фахівця із соціальної роботим буде скорочена – де гарантія, що життя сім’ї не повернеться у те ж саме русло, з якого було так важко вийти?...

Ще одна історія

У жовтні 2012 року Ізяславським РЦСССДМ була виявлена сім’я, де мати, після втрати чоловіка, почала зловживати алкоголем. У депресивному стані та під впливом руйнівної дії алкоголю жінка втратила відчуття реальності. Мати  перестала дбати про дітей, які втікали з дому і не хотіли туди повертатися, не відвідували школу. Сім’я на той час проживала у найманому будинку, де були відсутні умови для повноцінного виховання дітей: не було жодних продуктів харчування, не було опалювальних матеріалів, діти були покинуті напризволяще, шукали прихистку по сусідах та чужих людях. Після втручання центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та залучення інших суб’єктів соціальної роботи ситуацію у сім’ї було взято під контроль. Завдяки нашим спільним зусиллям було створено всі необхідні умови для повернення дитини із притулку у сімейне середовище. Жінка пройшла стаціонарне медикаментозне лікування від алкозалежності, і за підтримки фахівців із соціальної роботи повернулась до нормального життя, стала відповідально виконувати свої батьківські обов’язки. Також за період здійснення соціального супроводу мати влаштувала своє особисте життя, одружившись з вдівцем, який також виховував двох синів. Зараз всі вони проживають у будинку чоловіка, де завжди тепло і затишно, де завжди приготована домашня їжа, вони спільно виховують четверо дітей, всі вони навчаються у школі та професійному агроліцеї. Фінансове забезпечення сім’ї значно покращилось за рахунок оформлених соціальних виплат.

На даний момент подружжя створило міцний фундамент для виховання всіх дітей, а нещодавно у них народився спільний син. Після завершення соціального супроводу сім’я завжди радо спілкується з фахівцями із соціальної роботи та щиро дякує за надання допомоги, підтримки у важкі хвилини та за створення можливостей повернення до повноцінного сімейного життя. 

Історія 2

Мабуть, немає такої людини в світі, яка б у своєму житті не робила помилок і не хотіла б щось виправити, змінити свій спосіб життя, або спробувати щось змінити в собі.

В мальовниче село Старокостянтинівщини в пошуках кращої долі переїхала одинока жінка, що має двох малолітніх дітей, де придбала власне житло. Про цю сім’ю стало відомо фахівцю із соціальної роботи, що працює на даній території.

В ході проведеного соціального інспектування встановлено, що сім’я Д перебуває у СЖО, спричиненими неналежним виконанням матір’ю батьківських обов’язків, відсутністю у матері навичок ведення господарства, планування сімейного бюджету, недостатньою увагою до дітей, їх розвитку, залишенням дітей без нагляду, недотриманням санітарно-гігієнічних норм та правил безпечної поведінки.

Було встановлено, що мама і діти зареєстровані у Київській області, жінка отримує державну соціальну допомогу одинокій матері та державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до трьох років (1600грн.). Незважаючи на наявність державних соціальних виплат у будинку було дуже брудно, електропроводка потребує термінового ремонту, вибиті у вікнах шибки, навколо будинку бур’яни; низька забезпеченість речами першої необхідності (одне ліжко, один стіл, три стільці, постільна білизна відсутня, посуду майже немає). Менша дитина 2010р.н. часто залишена мамою під нагляд старшої доньки 2006р.н. Забезпеченість продуктами харчування вкрай низька.

В ході соціального супроводу першочергово фахівцем соціальної роботи забезпечено контроль за цільовим використанням ДСД, а для цього переведено державні соціальні виплати сімї з Київської області (місця попереднього проживання родини) на управління соціального захисту населення Старокостянтинівського району; першочергово, за участі голови сільської ради, надано сім’ї допомогу в ремонті електропроводки. Налагоджено санітарно-гігієнічні умови проживання. Окрім того забезпечено індивідуальний та диференційований підхід до сім’ї з урахуванням її потреб та особливостей, що дало можливість сім’ї Д здобути позитивний соціальний досвід, отримати психологічну, соціальну, юридичну підтримку. Особливим досягненням є формування у жінки соціально-позитивних ціннісних орієнтацій. Сім’ю Д проінформовано про способи і організацію соціальної підтримки, якими вона може скористатися в майбутньому.

Історія 1

Мабуть, немає такої людини в світі, яка б у своєму житті не робила помилок і не хотіла б щось виправити, змінити свій спосіб життя, або спробувати щось змінити в собі.

В мальовниче село Старокостянтинівщини в пошуках кращої долі переїхала одинока жінка, що має двох малолітніх дітей, де придбала власне житло. Про цю сім’ю стало відомо фахівцю із соціальної роботи, що працює на даній території.

В ході проведеного соціального інспектування встановлено, що сім’я Д перебуває у СЖО, спричиненими неналежним виконанням матір’ю батьківських обов’язків, відсутністю у матері навичок ведення господарства, планування сімейного бюджету, недостатньою увагою до дітей, їх розвитку, залишенням дітей без нагляду, недотриманням санітарно-гігієнічних норм та правил безпечної поведінки.

Було встановлено, що мама і діти зареєстровані у Київській області, жінка отримує державну соціальну допомогу одинокій матері та державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до трьох років (1600грн.). Незважаючи на наявність державних соціальних виплат у будинку було дуже брудно, електропроводка потребує термінового ремонту, вибиті у вікнах шибки, навколо будинку бур’яни; низька забезпеченість речами першої необхідності (одне ліжко, один стіл, три стільці, постільна білизна відсутня, посуду майже немає). Менша дитина 2010р.н. часто залишена мамою під нагляд старшої доньки 2006р.н. Забезпеченість продуктами харчування вкрай низька.

В ході соціального супроводу першочергово фахівцем соціальної роботи забезпечено контроль за цільовим використанням ДСД, а для цього переведено державні соціальні виплати сімї з Київської області (місця попереднього проживання родини) на управління соціального захисту населення Старокостянтинівського району; першочергово, за участі голови сільської ради, надано сім’ї допомогу в ремонті електропроводки. Налагоджено санітарно-гігієнічні умови проживання. Окрім того забезпечено індивідуальний та диференційований підхід до сім’ї з урахуванням її потреб та особливостей, що дало можливість сім’ї Д здобути позитивний соціальний досвід, отримати психологічну, соціальну, юридичну підтримку. Особливим досягненням є формування у жінки соціально-позитивних ціннісних орієнтацій. Сім’ю Д проінформовано про способи і організацію соціальної підтримки, якими вона може скористатися в майбутньому.

Історія 2

При знайомстві фахівця із соціальної роботи Старокостянтинівського РЦСССДМ із сім’єю громадянки А було зрозуміло з першого погляду, що ця сім’я потребує допомоги. При соціальному інспектуванні було виявлено, що сім’я А перебуває у СЖО, спричиненими соціально-побутовими проблемами: будинок, в якому проживає сім’я не відповідає санітарно-гігієнічним нормам, у старшої дівчинки Каріни (16 років) відсутній паспорт громадянки України, бо зареєстрована в АР Крим, мають місце і складні стосунки із співмешканцем,  жінка – багатодітна одинока матір, має п’ятеро дітей та вагітна шостою. 

В даний час сімя перебуває на соціальному супроводі, в ході якого  фахівцем із соціальної роботи: зібрано та оформлено всі необхідні документи для отримання жінкою ДСД по вагітності та пологах, виготовлено посвідчення членів багатодітної родини, оформлено пільги на світло та тверде паливо, старша дочка отримала паспорт громадянина України.

Паралельно з оформленням документів ФСР проводиться робота по формуванню у членів сімї засад відповідального батьківства, планування сімейного бюджету; надається психологічна підтримка.

Хоча в сім’ї ще не все ідеально, але завдяки спільним зусиллям фахівця із соціальної роботи та сім’ї досягнуто результату (у будинку чисто, одяг випраний, діти пройшли медичний огляд, школу відвідують систематично, налагоджено взаємовідносини між усіма членами сім’ї).

 Із соціальних історій

Кріт і Дюймовочка. Сучасна історія (непридумана)

 Споконвічно у суспільстві до нерівних за віком шлюбів склалося негативне ставлення. Якщо дуже немолодий чоловік одружується з молоденькою дівчиною, усі розуміють: вона продається, а він купує її молоде тіло. Героям нашої історії – 75 (йому) і 30 (їй). На жаль, щасливе сімейне життя – не їх варіант, хоча й дитина народилась: доньці зараз 13 років.

Зрілий чоловік Кирило 17-річну Оксану взяв вдівцем. Невдовзі у подружжя народилась донечка – справжня втіха для немолодого батька, у якого вже й онуки були на той час. Кирило дав можливість здобути дружині якісну освіту, допоміг працевлаштуватись на хороше місце. Перебуваючи у подружніх стосунках, сім’я придбала квартиру у новобуді, приватний будинок у селі недалеко від Нетішина, автомобіль, гараж. Пізніше саме особливу ощадливість Кирила ставитимуть йому як докір: мовляв, за кожну копійку дружина повинна була відчитатись.

Почались проблеми… Як з’ясували фахівці із соціальної роботи, жінка, досягнувши вершини своєї сексуальності, все частіше ставила перед собою питання: «А задля чого все це? І хто сильніший: наші стосунки чи час?»

У нашому випадку меркантильні і матеріальні інтереси витіснили усе хороше й позитивне, що пов’язувало чоловіка і дружину більше десяти років. Сьогодні навіть донька не спілкується з татом. Дружина подала на розлучення, розподіл майна…Дійшло до того, що одного дня Кирило не зміг навіть потрапити на кухню, щоб зробити чаю – у двері вставили замок. Варто зазначити, що чоловік має серйозні захворювання, тому вживання гарячої їжі життєво необхідне. Попри все, чоловік сумлінно сплачує аліменти, ще частину коштів відкладає на окремий рахунок для доньки.

У результаті співпраці з фахівцями із соціальної роботи у пана Кирила значно покращився психоемоційний стан, він отримав інформацію щодо можливого обслуговування у територіальному центрі, рекомендації щодо налагодження стосунків з донькою, психологічну підтримку.

Жінка у розмові з фахівцями не відмовила, проте співпрацювати навідріз не хоче. Свої дії пояснює тим, що надто багато терпіла від чоловіка, який у силу свого віку так і не зміг зрозуміти її. Кріт і Дюймовочка 21 століття.

″Без сімї немає щастя на землі″- твердить народне українське прислівя. 

Напевно, кожен із нас усвідомлює, який глибокий зміст закладено у цьому простому, на перший погляд вислові. Ми не уявляємо свого життя без рідних людей, які завжди готові зігріти нас теплом та ласкою, любовю, бажанням допомогти і розрадити. Материна ніжна турбота, сестрина підтримка, бабусина доброта.....   Хіба може бути щасливою дитина без усього цього? Кожна дитина повинна зростати у сім’ї, де її люблять, розуміють, жаліють. Але іноді відбувається так, що діти змушені проживати окремо від батьків, тому що так складаються обставини, що спільне проживання батьків та дітей неможливе. На жаль, так сталося із однією молодою, багатодітною сім’єю Стародумової Оксани, яка проживає на території Летичівського району у       с. Гречинці. У зв’язку з порушенням санітарно-гігієнічних та соціально-побутових норм проживання у дану сім’ю було здійснено візит служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та прийнято рішення направити молоду маму  із дітьми  на обстеження у Летичівську ЦРЛ, до того часу, поки не будуть створені нормальні умови для повноцінного розвитку дітей.

Дана родина знаходилася під соціальним супроводом, і фахівцем із соціальної роботи Остаповою Ніною Петрівною була проведена відповідна робота на покращення умов проживання та догляду за дітьми. А саме: побілено стіни, відремонтовано грубку, проведено ремонт підлоги, пофарбовано вікна та двері, завдяки громаді села сім’ю забезпечено меблями, ковдрами, килимами, надано гуманітарну допомогу  одягом та продуктами харчування. Надано поради та рекомендації жінці щодо правильного догляду та ефективного виховання за дітьми, планування сімейного бюджету та проведено психологічну бесіду на покращення психоемоційного стану матері.

Завдяки ефективній роботі та зусиллям фахівця було збережено сім’ю та створено належні умови для розвитку та виховання дітей.

Основним завданням фахівця із соціальної роботи є  допомога сім’ям, які знаходяться у складних життєвих обставинах, а саме оперативне реагування на різноманітні проблеми, які виникають у їхньому повсякденному житті.

___________

 Соціальна робота на сьогоднішній день є досить актуальною і приносить позитивний результат у житті сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Так, на території Летичівського району за допомогою фахівців із соціальної роботи було збережено родини, які на даний момент з вдячністю звертаються до центру соціальних служб для сім′ї, дітей та молоді. До прикладу приведемо сім′ю із с.Голосків Летичівського району, де працювала фахівець із соціальної роботи Ковальчук Оксана Анатоліївна. На жаль, так сталося, що одна молода мама Крижак Олена, яка в силу певних обставин, була змушена одразу після народження залишити своє дитя у дитячому будинку ″Берізка″, що знаходиться у місті Хмельницькому.

Летичівський центр соціальних служб для сім′ї, дітей та молоді одразу ж взяв дану сім′ю під соціальний супровід. Як виявилося, у молодої мами були відсутні навички догляду за дитиною. Тому мати отримувала консультації з питань підвищення виховного потенціалу сім′ї та поради по догляду за дитиною.Також, за допомогою фахівця, жінка навчалася веденню господарства та покращенню житлово-побутових умов, плануванню сімейних витрат та сімейного життя. Спільно із фахівцем було оформлено необхідні документи для отримання тимчасової допомоги на дітей, батько яких ухилявся від сплати аліментів, в управлінні соціального захисту населення.

Завдяки зусиллям фахівця із соціальної роботи Летичівського районного центру соціальних служб для сім′ї, дітей та молоді, допомозі небайдужих людей, в цій сім′ї почались позитивні зміни. Було придбано усі необхідні речі для дитини, а саме: дитяче ліжечко, візочок, ковдру, постільну білизну, одяг та іграшки. Створено усі належні умови для виховання та розвитку дитини.

І, нарешті, 18 вересня 2013 року дівчинка була повернена додому. Мама, сестричка та бабуся були безмежно раді поверненню маленької крихітки, яка принесла велику радість у сім′ю. Зараз жінка впевнено дивиться у майбутнє та радіє кожній хвилині життя разом із своєю дитиною. А якщо і виникнуть якісь труднощі, вона впевнена в тому що є  люди, які завжди приймуть її із відкритим серцем та нададуть допомогу і цим вона завдячує саме плідній співпраці фахівцеві із соціальної роботи та членам сім′ї, оскільки відносини стали довірливими і щирими. 

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«ЦЕНТР ПО ВІДРОДЖЕННЮ ОСОБИСТОСТІ «ТВІЙ ВИБІР».

30000,ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛ., МІСТО СЛАВУТА, ВУЛИЦЯ

ЛІСНА,БУДИНОК 13, КВАРТИРА 39. ТЕЛ. 0683274773.

 ЛИСТ  НА ПІДТРИМКУ ФАХІВЦІВ  ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ СЛАВУТСЬКОГО 

РАЙОННОГО ЦЕНТРУ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ`Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ.

Громадська організація «Центр по відродженню особистості «Твій вибір» заснувалася й почала свою роботу 19.04.2010 року. Основною метою ГО «Твій вибір» є: боротьба з наркоманією та алкоголізмом, допомога людям,які страждають шкідливими для здоров`я звичками та залежностями.

Як зазначено в статуті  організації  в  другому розділі в пункті 2.2.1: “Об`єднання зусиль усіх зацікавлених державних, юридичних і фізичних осіб для спільної боротьби проти наркоманії та алкоголізму” -  ми тісно співпрацювали з міським та з районним центрами соціальних служб сім`ї, дітей та молоді. На період нашої співпраці з 19.04.2010-19.04.2012рр. аналітиками ГО «Твій вибір» на основі спостережень фахівців з реабілітації алко та нарко залежних людей, були зроблені наступні висновки й незалежна оцінка  та аналіз становища  соціально незахищеного, малозабезпеченого населення Славутського району та сімей,які опинилися в СЖО :

Той соціальний прошарок населення, який потребує допомоги й безпосередньо особистої уваги й  підтримки не отримує  повноцінних, комплексних соціальних послуг з причин відсутності фахівців, які займаються окремими сім`ями й ведуть соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах за місцем їх проживання. Виходячи з вищевикладеного, в реабілітаційних центрах, які підпорядковуються ГО «Твій вибір», потік залежних людей не зменшився, а збільшився в два рази.

Ми, як громадська організація, добре розуміємо, що ефективна робота може бути тільки тоді, коли є кваліфікована та віддана своїй праці команда.   На той період, коли  ГО «Твій вибір»  розпочала роботу на території району,   Славутський  районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді   складався лише з директора, бухгалтера та головного спеціаліста. З такими ресурсами на той час було просто не можливо контролювати ситуацію й вирішувати першочергові проблеми пов`язані з малозахищенним прошарком населення.

Але ситуація кардинально змінилася в кращий бік в період нашої співпраці з 01.01.2013 по теперішній  час. Причина всіх цих змін -  введення посади фахівців із соціальної роботи  та налагоджена робота цих фахівців, які закріплені за кожною сільською радою та громадою та  працюють з сім`ями саме за місцем їх проживання.

Основна мета ГО «Твій вибір»- це допомога залежним від шкідливих звичок громадянам нашого суспільства та їхня адаптація в суспільстві після реабілітації. Ми будемо щиро раді, якщо завдяки подальшій співпраці із фахівцями центру батьки, матері та їх діти будуть жити разом, а не знаходитись кожен в спеціалізованих закладах, таких як тюрми, психіатричні лікарні, реабілітаційні центри та дитячі будинки.

Ми, колектив ГО «Твій вибір», вважаємо вкрай недоцільним, навіть непрофесійним те рішення, яке направлене на руйнування, а то й знищення таких структур, як центри соціальних служб. Чому знищення??? Бо скорочення  фахівців із соціальної роботи призведе до глибокої деморалізації того соціального сектору, де вони вкрай потрібні. Центри соціальних служб в кількості 2-3 спеціалістів на загальну кількість населення, наприклад нашого району (а це більше 30 тис. осіб) будуть ще однією державною установою, яка в реальності не зможе надавати повноцінну, комплексну допомогу населенню.

Голова ГО « Твій Вибір»                                                                          Журба С.М.

с. Михнів Ізяславського району

У с. Михнів Ізяславського району проживає сім’я, яка перебувала  на обліку сімей, що опинились у складних життєвих у зв’язку із низьким рівнем матеріального забезпечення. Сім’я перебувала під соціальним супроводом протягом року. При першому інспектуванні сім’ї було виявлено, що дохід сім’ї складається лише із допомоги по догляду за дитиною до 3 років. Будинок перебував у аварійному стані, земельна ділянка не оброблялась, продукти харчування були відсутні, враховуючи, що у сім’ї є дитина до 2 років. Дитина хворіла від народження, але на лікуванні чи обстеженні не перебувала жодного разу, ніхто із членів сім’ї не працював, старший син матері перебував на обліку у психіатра, але інвалідність не була оформлена.  Фахівцем одразу було встановлено соціальний супровід та організоване медичне обстеження і лікування дитини. Також проводилось і оформлення документів для призначення соціальної допомоги сім’ї. Протягом трьох місяців ситуація почала покращуватися, дитина постійно обстежувалась у лікарні, але, на жаль, через вроджену хворобу померла.  На той час жінка вже була вдруге вагітна, чоловіка не мала. Розпочалась робота із надання психологічної підтримки сім’ї та матері зокрема. Старшому синові через психічне захворювання було організовано лікування у психіатричній лікарні та оформлено документи по встановленню групи інвалідності відповідними органами. Разом із сім’єю відбулася підготовка до народження другої дитини. Було здійсено ремонт у помешканні, обробляється земельна ділянка, придбано усі необхідні речі для майбутньої дитини, закуповлюються продукти харчування. До роботи залучались усі можливі суб’єкти: заклади охорони здоров’я, місцеве саморядування, школа, міліція та мешканці села.

На момент припинення соціального супроводу сім’ї  члени родини мали стабільний дохід, налагоджені соціально-побутові умови, покращені стосунки між членами родини. 

 Подбайте про гідний приклад для своїх дітей 

Не проста доля у Катерини. Четверта дитина у багатодітній родині, в якій ніколи не було батька. Мати намагалась влаштувати особисте життя, однак чоловік і батько у сім’ї так і не з’явився, а діток народилось п’ятеро, троє від різних чоловіків. На той час родина проживала в одному з мальовничих сіл біля Прип’яті. У рік катастрофи на  ЧАЕС сім'ю було евакуйовано у м.Нетішин. Катерині тоді було  2 роки.

Незважаючи на те, що особисте життя не склалось, мати Каті намагалась дати дітям належне виховання, матеріальне забезпечення: працювала, вела підсобне господарство. Однак Катя з дитинства була «не така». Завжди коротка стрижка, хлоп’ячі манери, участь у бійках, небажання навчатись, непослух, хуліганство, дрібні крадіжки…Тому не дивно, що Катя ще в школі була на обліку дітей, схильних до правопорушень. Зрештою, школу вона так і не закінчила, не отримала навіть атестат про неповну середню освіту. Рано почала Катя і доросле нерозбірливе сексуальне життя. Власне, тому сама й не знає, хто батько Оленки, якій нещодавно виповнилось сім років.

А потім у її житті з’явився Вахтанг. Чоловік набагато старший, солідний, при грошах. Стільки уваги і дорогих подарунків Катя не отримувала зроду. Закохалась. Знала, що одружений (у тій сім'ї підростали син і донька), однак не зважала і завагітніла. Ситуація з коханцем почала погіршуватись. Він дозволяє собі фізичне насильство, схиляє до вживання алкоголю… Альбіна народилась три роки тому. Однак у сім’ї ситуація не покращувалась. Вахтанг продовжував і фізично, і психологічно принижувати Катерину, про одруження і не йдеться. Жінка перестала слідкувати за собою, належно виховувати дітей. Завагітніла втретє…Щоденне вживання алкоголю, куріння…Так проходила третя вагітність…У стані алкогольного сп’яніння просто з вулиці Катрю забрали у пологовий будинок. Настя народилась недоношеною. На той час педагогічно занедбаною стала старша донька Оленка. Стояло питання про направлення дитини до спеціалізованого закладу - інтернату.

У липні 2013 сім’ю взято під соціальний супровід ЦСССДМ. Завдяки зусиллям фахівця із соціальної роботи сім’я поступово вивелась із кризи. У результаті добровільної згоди Катерина пройшла курс лікування і реабілітації від алкозалежності. Жінка не вживає алкогольні напої. Досягнуто домовленості з педагогічними працівниками щодо додаткових занять із Оленкою з метою надолуження втрачених знань. Таким чином дитина сьогодні відвідує школу, заняття з англійської мови при ЦСССДМ, які проводять волонтери. Питання про направлення дівчинки до спецшколи відпало. Бабуся допомагає виховувати внуків.

Вирішення лише двох життєвих проблем дало змогу зберегти родину. Досягнуто одного з найважливіших соціальних результатів – діти залишились у сім’ї. Відчувши дієву підтримку, Катя сьогодні стала впевненішою у собі, відчуває відповідальність за свої вчинки, думає про майбутнє своїх дітей, змогла відмовитись від згубних звичок. 

На жаль, Вахтанг так і не запропонував одружитись, проте бере участь у вихованні і матеріальному забезпеченні дітей.

Сімейні цінності, які не варто губити

 До ЦСССДМ звернулась матір молодої жінки за допомогою. Як з’ясувалось, Ірина, її донька, у 16 років вже стала мамою. Однак сімейне життя не склалось: у 20 років залишилась сама з донечкою – чоловік пішов до іншої. Здається, була підтримка рідних, близьких, друзів…Однак Ірина втіху знайшла в чарці та в компаніях, де алкоголь і розбещеність – звичні речі. Піти з дому на кілька днів стало звичкою. Далі – втрата роботи. З дитиною перестала займатись, погіршилась успішність в школі. Останньою краплею, яка змусила рідних шукати підтримки у соціальній службі, стало те, що Іра вкотре «загуляла» і не привела дитину на шкільну лінійку 1 вересня.

Здійснивши глибинний аналіз ситуації, фахівці із соціальної роботи зрозуміли, що Ірина просто «загубилась» у житті через свою недостатню комунікативність, безвідповідальність, апатію, низьку соціальну активність. Безтурботне життя все сильніше затягувало молоду жінку у прірву, проблеми, приспані алкогольним дурманом, не здавались такими вже й проблемами. Важко Ірина йшла на контакт з фахівцями, не хотіла міняти своє життя….Значного ефекту вдалось досягти, залучивши до роботи колишнього чоловіка, який,  не знаючи, що в Ірини такі проблеми, недостатньо уваги приділяв дитині. Ірина зрозуміла, що може втратити найдорожче – доньку – і погодилась співпрацювати з фахівцями із соціальної роботи з метою подолання складних життєвих обставин.

На сьогодні молода жінка здобуває професію у Нетішинському міському центрі зайнятості, спеціалісти якого відгукнулись на прохання центру соціальних служб і допомогли Ірі потрапити у групу, яку набирали для організації навчання. Також за сприяння фахівця із соціальної роботи жінка отримала пропозицію щодо тимчасового працевлаштування, вона дослухається до порад і рекомендацій, погодилась на індивідуальну роботу з психологом. 

Лист –звернення

голови Новоушицької районної спілки ветеранів-афганців

(воїнів-інтернаціоналістів)

Сьогодні кожен має усвідомлювати, що наші діти – це майбутнє нації, майбутнє держави, а сім’я – це осередок формування особистісної свідомості. Тож треба починати діяти у напрямку створення належних умов для повноцінного розвитку та виховання майбутніх поколінь. І в цьому допоможе фахівець із соціальної роботи Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, закріплений  за відповідною дільницею, який завжди вислухає, почує, порадить, як діяти, та підтримає. Підтримка – це так важливо й актуально сьогодні. Коли є підтримка, коли в тебе вірять та допомагають, то й проблеми легше вирішувати. І фахівці центру це добре розуміють, бо вже неодноразово переконалися у результатах застосування такої методики. Так, з допомогою фахівців багатьом родинам з дітьми вдалося подолати складні життєві обставини: кому допомогли знайти роботу, кому оформити субсидію, а кому й отримати нове житло. Звісна річ, шлях до позитивного результату тернистий, однак це не лякає жодного фахівця, бо мета благородна: «Допомогти усім і кожному, хто потрапив у пастку складних життєвих обставин»

Соціальний працівник - це посередник між суспільством, соціальною групою, сім'єю та індивідом. Він має відповідну професійну підготовку для надання соціальної допомоги для вирішення різного роду соціальних проблем. Соціальний працівник працює на межі особистого і громадського і, головним чином, там, де виникають ускладнення. Головна задача соціального працівника - в тому, щоб допомогти громадянам, сім'ї, соціальним групам, що опинилися у скрутному становищі, розібратися в ситуації і знайти вихід, використовуючи особисту ініціативу, власну працю та наявні ресурси. Соціальна робота на селі відрізняється тим, що вона пов'язана з необхідністю відвідувати клієнтів вдома, адже сільські жителі, що зайняті в сільськогосподарському виробництві, навряд чи знайдуть час для того, щоб ходити до соціального центру. Прийом клієнтів повинен бути організований удома.

Щодня, вирушаючи до родин, де виховуються неповнолітні діти, фахівці не забувають прихопити із собою привітність, доброзичливість, терпіння та укомплектований інформаційний багаж. Адже комусь може знадобитися порада щодо здійснення процедури реструктуризації боргів за житлово-комунальні послуги (чи стосовно інших питань, які стосуються комунальної галузі), хтось може поцікавитися питаннями державних соціальних допомог, а дехто запитає поради щодо проблемних моментів у вихованні дітей. І це далеко не повний перелік послуг, які кожен з фахівців радо надасть сім’ям.

А тому Новоушицька районна спілка ветеранів-афганців (воїнів-інтернаціоналістів) просить зберегти посади фахівців соціальної роботи.

Голова районної спілки ВА(ВІ)                                                      П. Мазур

Соціальна історія 

 Багатодітна сім’я Саковських, де виховується 6 неповнолітніх дітей. Проживають в хатинці,що складається з однієї кімнатки та кухні. Діти спали по 3 на одному спальному місці, а батьки на підлозі. Завдяки нашому сприянню оформлено матеріальну допомогу в розмірі 6 тисщомісячно. Отриманим від нас навичкам плануванню сімейного бюджету, це житло добудовується, сімя придбала диван та комп’ютер для дітей. Діти оздоровилися та відпочили безкоштовно в літніх таборах. Проводилася робота над підвищенням виховного потенціалу, результатом чого є повне порозуміння між мамою та дітьми, а також виріс рівень успішності в школі. Надавалась гуманітарна допомога одягом і взуттям. Діти відвідують гуртки за інтересами, а мама ефективно порається по домашньому господарству. В цілому дана сімя почала вибиратися із СЖО та з наданими навичками,знаннями та вміннями самостійно і повноцінно може жити.

Нажаль сімей,яким потрібна реальна допомога і підтримка не меншає, і тоді хто, як не соціальні фахівці будуть робити це. Одним із аспектів нашої роботи є контроль за виконанням батьківських обов’язків. Для прикладу: сім’я Одічуків, де росте 3 діток - інвалідів, щомісячно отримують від держави 4 тис. грн. на забезпечення та утримання цих діток. Проте батьки не рахують за потрібне це робити, а використовують кошти на власні потреби та задоволення. А тут ми – фахівці із соціальної роботи! І лише ми ретельно і детально контролюємо застосування фінансових ресурсів сім’ї. Завдяки нашій наполегливій роботі діти в цій сім’ї одягненні по сезону і в чисте, завдяки нашим переконанням мама щодня готує дітям їсти та прибирає за ними. Тому, що до цього вона була впевнена в тому, що достатньо тільки народити та отримати кошти, а діти якось виростуть. З цією родиною ми працювали лише рік, а зміни колосальні: Діти пройшли медичне обстеження і всі лікуються в столичній лікарні, батьки стали на облік до нарколога та пройшли курс лікування від алкозалeжності. Покращено  житлово-побутові умови, налагоджено відносини в сімї, «знищено» психологічне насилля по відношенню до дітей. Надано педагогічну літературу для вивчення і в подальшому застосування нових знань з приводу виховання дітей, і становлення їх, як повноцінних особистостей.

 Хворий на туберкульоз та ВІЛ. По стандарту, переймаючи досвід батька, старший син має умовне засудження , а на рік молодша дочка схильна до скоєння правопорушень та асоціальних вчинків. Що чекає на найменшу дитину без фахівців. З цією родиною ми працюємо пів року. Щотижневе відвідування фахівцями дає свої плоди. Наприклад здійснюється ресоціалізація батька, змінено його світосприйняття та мислення, ставлення до дітей та їх потреб. Діти безкоштовно оздоровлювалися, син вступив на навчання до ліцею, а дочка відвідує курси іноземної мови для вступу у ВУЗ. Найменшу дитину влаштовано до дитячого садка. Сприяли в покращенні матеріального становища через влаштування батька на неофіційну роботу. Залучено до групових заходів спрямованих на вивчення прав та обов’язків дітей ї їх батьків.

 За межами соціального супроводу проводяться систематичні лекції про мораль і здоровий спосіб життя. До таких свят, як день Св. Миколая та День Захисту дітей відбуваються великомасштабні акції, завдяки яким знедолена дітвора не лише вірить у казку, а й ситно і смачно обідає.

 Нашій країні потрібна зорова молодь та здорові діти, як фізично, так і морально. А фахівець є однією з тих ланок, який може це забезпечити.

 Фахівці із соціальної роботи - Білянська В.А., Осарчук П.В., Ладюк О.О.

Соціальна історія

На території Великокаленицької сільської ради проживає сім’я Видишів Світлани та Віктора, яка має двох дітей сина Богдана (21.08.20001р.н.), дочку Сніжану (26.12.2009р.н.). Невтішна соціальна історія цієї сім’ї довготривала. Батьки з особливими потребами, низький виховний батьківський потенціал, складні соціально-побутові умови та недостатній рівень розвитку соціально-побутових навичок, загроза вилучення дітей з сім’ї… Періодичне втручання представників органів державної влади, соціальних служб, медичних працівників реального покращення в життєдіяльності сім’ї не вносило. Коли вперше як фахівець із соціальної роботи відвідала сім’ю з соціальним інспектуванням, була вражена станом «будинку» (загальна площа 24 кв.м, дві маленькі кімнатки, маленька кухня, сіни). Брудно, посеред кімнати картопляне лушпиння, відносно чиста і брудна білизна хаотично розкидані, в хаті повно соломи. Брудні діти визирали із-за дверей кімнати. Світлана поставилася до відвідування недоброзичливо. До візитів представників влади вона вже звикла й нічого нового для себе не очікувала, в «візитерах» вбачала ворогів для своїх дітей. Перше знайомство відбулося в напруженій ситуації, але для себе вирішила, що можливість змін у цій сім’ї є. З другим візитом я принесла сім’ї пропозицію соціального супроводу та пропозицію працювати разом. Довго спілкувалася з мамою, пояснюючи можливості супроводу, обов’язки в ньому самої сім’ї. Світлана вагалася, але погодилася і написала заяву. З 30 липня 2012 р. сім’я Видиш С.Т. знаходиться під соціальним супроводом фахівця із соціальної роботи.

Розпочинали з малого: наведення порядку в будинку. Практично доводилося разом прибирати, навчитися складати одяг, розмежовувати функції помешкань, вивільняти місце для зберігання продуктів харчування, дитячих речей. При цьому ми просто розмовляли, що для Світлани було ще в більшу новину ніж давати лад своєму помешканню. Не було меж мого здивування, коли наступного разу я побачила прибрану оселю, До справжнього порядку було ще далеко, але процес розпочався. Головне було систематичне, постійне та послідовне втручання. Тепер, коли заходжу до хати, Світлана за звичкою береться за віник. Вчилися готувати їжу, використовуючи наявні продукти харчування, знімати білизну, яка висохла, а не чекати 2 тижні і т.п. Навчати доводилося не лише порядку в оселі, але й на вулиці, до цього залучалися вже й діти. Богдан іноді не розуміє що від нього хочуть, закривається в собі, кричить і дуже любить маніпулювати своїми батьками. Вислухавши, Богдан може і допомогти також, але для цього потрібно не кричати на нього, так як робить Світлана. Вдалося досягнути маминого розуміння в потребі віддати дочку Сніжану до дитячого садочка. Перші дні були важкими, але Сніжана почала ходити із задоволенням. Няні допомагали дитині доглядати за собою, вживати їжу. На даний час Сніжана відвідує дитячий заклад.

До настання холодів вирішили питання придбання дров на опалювальний сезон з поступовою їх оплатою. До цього залучалися сільська рада, поштарка. Було привезено 8 складометрів дров. Віктор сам домовився, щоб їх порізали, а я контролювала, щоб Віктор їх ще й порубав та поскладав. Результат позитивний. Поведінка Богдана привертала до себе увагу та непокоїла. Було доцільно обстежити дитину. Було прийнято рішення про обстеження в Полонській ЦРЛ, де нам дали направлення у місто Хмельницький на обстеження у психіатричну лікарню. Брак грошей не дав змогу поїхати, але на даний момент гроші відкладають на поїздку.

 Також ми боролися за борги  у магазинах. Сім’я розуміє, що чинить не вірно, але іноді дозволяє собі це. В грудні закінчилася декретна відпустка Світлани, і вона почала ходити в контору СТОВ «Каленицьке», щоб їй надали місце роботи, так як до цього вона працювала дояркою. Місце також було декретне, Світлана розрахувалася. Ми почали процес постановки на облік  в центр зайнятості і нам це вдалося. 16 січня 2013року Світлану зареєстровано. Відвідує семінари, відмічається у центрі зайнятості. На даний час Світлана бачить в мені порадника, якщо у неї якісь проблеми то в першу чергу вона звертається до мене. Самій їй ще важко, систематична постійна підтримка  їй ще потрібна. А успіх нашої роботи полягає саме в систематичності та постійності.

Фахівець із соціальної роботи                                      Л.А.Денищук

 

 Соціальна історія

До Шепетівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді звернулася жителька міста Шепетівки, Ліна Олександрівна, за допомогою для своєї доньки Тетяни.

Тетяна була одинокою матірю, яка виховувала 3 річну доньку Мирославу. На долю Тетяни випало чимало випробувань, останньою краплею стала відмова коханого від неї та дитини. Жінка знайшла утіху в чарці і, за деякий час, сенсом її життя став алкоголь, доглядати та виховувати дитину вона була не спроможна. 

Одразу після сигналу працівники центру здійснили соціальне інспектування сім’ї та взяли її під соціальний супровід. З Тетяною постійно проводилися корекційні бесіди, консультації з метою відновлення її життєвих позицій, але на жаль втримати від чарки жінку не вдавалося. Про її доньку піклувалася бабуся, Ліна Олександрівна.

Було залучено службу у справах дітей, винесено питання щодо сім’ї на комісію з прав захисту дітей, на якій прийнято рішення про позбавлення Тетяни батьківських прав стосовно доньки Мирослави. Ліна Олександрівна взяла Мирославу під опіку.

Здавалося б поставлено крапку в даній історії, але фахівці із соціальної роботи продовжували працювати з Тетяною. І все ж таки їхні зусилля не були марними – фахівці переконали жінку пройти лікування від алкогольної залежності. Тетяна успішно пройшла курс лікування, працівники весь час надавали психологічну допомогу жінці, щоб вона памятала, що в неї вірять, вона не одна, також було сформовано мотивацію матері на поновлення батьківських прав.

 Наступним кроком роботи з Тетяною було її працевлаштування. Фахівцями із соціальної роботи жінка була направлена до центру зайнятості і була працевлаштована на взуттєву фабрику.

З допомогою працівників центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді жінка зібрала усі необхідні документи для подачі позову про поновлення батьківських прав, який у суді було задоволено.

Тетяна поновила батьківські права. Те щастя, яке відчули мама і донька після возєднання не можливо описати словами. А цього могло б і не статися, не опинись поруч фахівця із соціальної роботи…

Соціальна історія (Шепетівського міський ЦСССДМ)

Кожен з нас творець своєї долі

Всі ми різні, кожен з нас проживає своє власне життя, робить свій власний вибір, обирає свій шлях. Ідеальних людей не буває, як і не буває ідеально прожитого життя. Кожному з нас, хоча б раз в житті, було соромно за який – небудь свій вчинок або періоджиття.

В такі моменти дуже важливо не втратити віри у себе, знайти правильний шлях до виправлення чи допомогу іншої людини. Ось така не проста історія трапилася з однією жінкою, яка звернулася до центру.

З Катериною соціальний працівник познайомилася саме в той момент її життя, коли вона могла втратити найдорожче – своїх дітей.

Почалося все з того, коли померла мати Катерини. З чоловіком стосунки не складалися, постійні сварки, непорозуміння та конфлікти, так не могло більше тривати, вони стали зовсім чужими… й сімя розпалася. Чоловік пішов та залишив 2 дітей – хлопчика, 13 років, та дівчинку, 4 роки. Катерина не могла зрозуміти, що вона хоче від життя, що їй робити. Вона не працювала, жила лише на соціальну допомогу. Жінка швидко потрапила під негативний вплив друзів, почала пиячити. Вони пили постійно – з ранку до вечора, а коли прокидалися – знову шукали чергову пляшку. Помешкання стало схоже на сарай – антисанітарія, розкидані речі, пляшки – ось, що можна було побачити. На зауваження сусідів та родичів Катерина реагувала відвертою агресією. Діти в цій ситуації страждали найбільше. Побачивши, що ніякі зауваження не діють, брат Катерини забрав хлопчика до себе, а тітка забрала дівчинку. Родичі намагались вмовити жінку не пити, розпочати нове життя, але марно. Й тоді вони пригрозили позбавити Катерину батьківських прав.

І ось, настав той момент, коли жінка усвідомила, що далі так продовжуватись не може. Але залежність була настільки сильною, що самостійно подолати її вона не могла. Тоді Катерина й звернулася за допомогою у центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді. Свою роботу соціальні працівники розпочали з вияву причин, з’ясування чому ті чи інші проблеми призвели до виникнення складних життєвих обставин тапошуку шляхів подолання кризи.

Соціальна робота проводилась водночас в декількох напрямках. Першочергово, потрібно було позбавити Катерину алкогольної залежності, сформувати навички усвідомленого, відповідального батьківства, навчити ефективним методам виховання дітей,  налагодити звязки з родиною, обмежити контакти з друзями-пияками, посприяти у працевлаштуванні. Так, вже за місяць, Катерина успішно пройшла курс лікування у Хмельницькому обласному наркодиспансері. Проводилася психологічно-педагогічна корекція поведінки клієнтки, надавалися рекомендації щодо вирішення проблем, психологічна підтримка, консультації з питань чинного законодавства.

На даний час Катерина щаслива, проживає разом з дітьми, успішно їх виховує, у неї склалися прекрасні стосунки з родичами, сусідами, займається виготовленням та реалізацією продуктів харчування.

Дана ситуація стабілізувалась, сімя знову живе повноцінним життям. Дивлячись тепер на Катерину, важко навіть і уявити, ту жінку, що в липні прийшла до центру.

Управління соціального захисту населення райдержадміністрації проти скорочення ФСР

 Управління соціального захисту населення Красилівської райдержадміністрації  зазначає,  що робота кожного конкретного фахівця, саме за місцем проживання – необхідна; особливо це стосується сімей, які по тій чи іншій причині опинилися в складних життєвих обставинах; до речі, кількість таких сімей, нажаль, збільшується.

Соціальні фахівці РЦ СССДМ – це наші надійні партнери, саме завдяки співпраці з'явилася можливість оперативно та швидко реагувати на проблеми сімей. До прикладу, протягом року за призначенням соціальної підтримки звертається біля 5000 сімей з дітьми. Двом працівникам управління соціального захисту неможливо самотужки забезпечити роботу щодо контролю за цільовим використанням зазначених виплат, саме тому на сьогоднішній день у нас спільно з соціальними фахівцями РЦ СССДМ  чітко налагоджена робота, щодо взаємоінформування,  проведення спільних перевірок, прийняття рішень щодо проблем в сім’ях, які в більшості випадках, призводять до нецільового використання коштів державного бюджету, спрямованих на забезпечення соціальних потреб.

Завдяки запропонованому РЦ СССДМ нововеденню, а саме: запровадження та встановлення патронажу соціальних виплат – районній комісії щодо контролю за цільовим використанням допомоги при народженні дитини вдалось провести ефективну роботу з двома неблагополучними сім’ями щодо покращення матеріально-побутових умов проживання, створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей, забезпечивши подальше перебування малолітніх у сім’ях.

У поточному році працівниками управління спільно РЦ СССДМ проведено 46 перевірок щодо цільового використання соціальних виплат та 2 перевірки сімей, члени яких притягувались до адміністративної відповідальності відповідно до ст.184КУпАП.

В.о. начальника  управління                                                                    В.Деліта         

 Життєва історія дитини з особливими потребами Меняйленка Богдана

Не раз ловлю себе на думці, що людські долі на нашій благодатній землі, здебільшого, далекі від звичайного людського щастя. І що є тому виною, важко сказати, але у програшу чомусь чи не завжди залишаються чисті серцем, добрі люди, багаті душевним теплом, доброзичливістю й чуйністю. Особливо прикро, коли страждають діти.

Народження дитини – велике диво. Проте іноді замість того, щоб стати святом, воно приносить  шок і сльози, бо така очікувана дитина має серйозні вади розвитку.

Так сталося, що Богдан теж народився з особливими потребами та мама від нього не відмовилася і виховувала сина у міру своїх можливостей, адже також  була людиною з особливими потребами. Батько вихованням сина не займався, бо відразу після народження переїхав у інший регіон, залишивши дружину та сина без підтримки та допомоги.

Богдан живе з мамою , ходить до школи, грає у футбол, співає. Здавалося, що усі випробування закінчилися та трапилося лихо – помирає мати Богдана.

Дитина в один момент втратила все - сім'ю, підтримку, засоби до існування.

Проте він не залишився зі своїми проблемами наодинці. Допомогу Богдан отримав від центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

На той момент дитина проживала у сім'ї свого дядька. Фахівець центру зв'язався зі службою у справах дітей для недопущення потрапляння до інтернату дитини, так як дядько, у сім'ї якого проживав Богдан, виявив бажання бути  його опікуном. Проте знову виникли перешкоди. Для призначення опіки потрібно було позбавити батьківських прав батька Богдана, який проживав у іншому регіоні. Співпраця працівника центру та служби у справах дітей сприяла вирішенню даного питання і опіка була призначена. Також  було зібрано та оформлено необхідні документи для отримання гарантованих державою допомог та пільг; забезпечено захист майна дитини; сприяли  в оформленні Богдана у центр соціальної реабілітації дітей інвалідів.

Сьогодні Богдан живе у сім'ї,  де його люблять, цінують, поважають, чекають,  радіють його успіхам та разом переживають прикрості. Багато чого він уже пережив, і не відомо, що його чекає, але він вірить у те що все буде добре і планує навчатися далі та здобувати професію.

Варто пам'ятати, що не потрібно втрачати надію та віру у те, що є люди, які  у найважчий момент життя простягнуть руку допомоги.

Фахівець із соціальної роботи

Старокостянтинівського  МЦСССДМ                                         І. Мудрик

 

Ми не байдужі до людського горя…

Надто багато випробувань інколи лягає на плечі людей…Мимоволі починаєш замислюватись,що саме стало причиною страшного занепаду та зубожіння людської душі? Чи то  доля, інколи ,так жорстоко жартує над людьми,чи перемагає дурний розум….

Так сталося і з нашою героїнею … Жила собі дівчинка Марічка,ходила до школи,нічим не вирізнялася серед своїх однолітків. Хіба ,лише тим,що була інвалідом з дитинства ,що була більш замкненою,неговіркою та непомітною. Аж ось новина облетіла всю школу: Марійка скоро стане матірю…Хто являється батьком дитини-нікому невідомо,окрім самої Марії. А далі все,як по сценарію…

Не минула ця новина і соціальну службу для сімї, дітей та молоді. Те,що побачили фахівці при обстеженні житлових умов проживання сімї Букшань  Марії ,яка мешкала на той час разом з матірю – інвалідом та вітчимом ,не могло залишити байдужими нікого. На маленькому ліжечку з панцерною сіткою без подушки та постільної білизни ,скрутившись калачиком,лежала Марічка . В очах порожнеча,розгубленість,безнадійність…          А далі -народження дитини. За  справу взялася соціальна служба для дітей сімї та молоді. Марію з дитиною направили до центру матері та дитини в смт. Чорний Острів. Залучили всю родину для створення належних умов   для проживання матері та дитини,зроблено ремонт,куплено  меблі,забезпечено всім необхідним дитину, оформлено  соціальні виплати.

Повернулася Марія повна сил та енергії,з відповідальністю ставилась до виконання батьківських обов'язків.  Сімя перебувала під соціальним супроводом  та надавались соціальні послуги в межах компетенції ЦСССДМ. З часом сталася приємна подія,молода жінка зустріла свою долю,молодого хлопця Сашка,який забрав її з дитиною в своє помешкання,де проживав один в квартирі померлих батьків. Вже нова сімя була взята під соціальний супровід. За сприянням центру було влаштовано дитину до ДНЗ,Марію зареєстровано в центрі зайнятості.

Але не довго в сімї панував затишок. Співмешканець звільнився з роботи,почав вживати спиртні напої та залучати до цього Марію. В квартирі частими гостями стали друзі Сашка,не байдужі до чарки. Дитина відійшла на задній план,в дитячий садок ходила неохайна,інколи були синці на обличчі. Дитячі гроші та пенсія Марії використовувалась на придбання спиртних напоїв та утримання співмешканця. Фахівці із соціальної роботи не залишали  сімю у спокої. Майже кожного дня були візити до помешкання,куди неодноразово просто не було доступу. Але зуміли достукатись та переконали зявитись в ЦСССДМ, де було проведено безліч бесід ,запропоновано різні методи запобігання вживання алкоголем. Проводилась роз’яснювальна робота з Марією  щодо наслідків при невиконанні батьківських обов’язків ,та з співмешканцем щодо насилля над дитиною .Було встановлено звязки з родиною Сашка для сприяння у  вирішенні існуючих проблем. Тішить те,що все було зроблено недарма.

На даний час Марія та Сашко у пошуках роботи. За дитиною здійснюється належний догляд. Перестали вживати алкогольні напої. Немає нарікань зі сторони сусідів. Хочеться вірити,що ще не все втрачено. Що з допомогою всіх небайдужих до чужого горя, серед нас зявиться ще одна щаслива сімя…

Фахівець із соціальної роботи 

Старокостянтинівського  ЦСССДМ                                К.Поліщук

Славутська міськрайонна громадська організація «Твереза Славутчина»

 Членам Славутської міськрайонної  громадської  організації «Твереза Славутчина» (надалі: Організації) стало відомо що Міністерство фінансів України запропонувало уряду прийняти рішення про скорочення 12 тисяч фахівців соціальної роботи.

Ця інформація нас дуже вразила і ми не можемо зрозуміти з якого приводу наші нові можновладці, які прийшли до влади на крилах, демократичних змін, на крилах протикорупційних гаслів, без будь якого звичайного аналізу соціальної роботи фахівцями за останніх два роки, та взагалі без будь якого здорового глузду прийняті ТАКІ БЕЗГЛУЗДІ РІШЕННЯ.

Організація спільно з Центром провела безліч сумісних заходів щодо надання соціальних та інших послуг дітям, молоді та сім’ям і проводить таку роботу в подальшому. Проблеми алкогольної залежності в молодіжному середовищі та в багатодітних сім’ях це один із напрямків нашої сумісної роботи. Нам, як нікому відома робота простих фахівців із соціальної роботи районного та міського центрів. Робота, яка передбачає конкретну, а не формальну допомогу дітям, молоді та сім’ям що потрапляють в складні життєві обставини. Фахівець із соціальної роботи – єдина посадова особа, яка реально допомагає в оформленні документів на будинок, представляє інтереси багатодітної мами, яка не може фізично відійти від дітей, а тим більше їхати в районний центр й ходити по різним кабінетам рішати будь-які проблеми сім’ї. Фахівці із соціальної роботи це ті, єдині поки що фахівці, які реалізують соціальні проекти держави для сім’ї.

Всі кричать: «Йдемо до Європи!», «Ми за Європейські цінності!». А на справді, ті самі «Європейські цінності» топчемо і знищуємо!

Наші українські сім’ї, після знищення інституту фахівців із соціальної роботи не будуть бачити цих європейських цінностей і забудуть що таке держава Україна, тим більше державні соціальні проекти.

Окрім цього, сьогодні, в умовах складної економічної ситуації в Україні, військової агресії з боку іншої держави  важливим, як ніколи,  є збереження прав і свобод людини, забезпечення соціальної стабільності в українських сім’ях, особливо в тих які потрапили в складні життєві обставини, а зараз  і сім’ї вимушених переселенців.

Де логіка? Куди ми йдемо?

Наша Організація, з часу сумісної активної роботи із Славутським районним Центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді безпосередню знаємо роботу фахівців із соціальної роботи і тому офіційно заявляємо нашу підтримку на необхідність такого інституту як фахівців із соціальної роботи.

Ми підтримуємо Вас і Вашу не оцінену роботу в сім’ях, з дітьми та молоддю. Ваша робота потрібна, адже крім Вас ніхто на селі цієї роботи не робить.

З повагою та підтримкою,

Секретар Славутської МГО «Твереза Славутчина»                  Д.І.Бачурський

Подяка від сім'ї

Ми, сім'я Сікорацьких, хочемо висловити подяку всім працівникам Теофіпольського РЦСССДМ за роки плідної участі в нашій долі.

Мої діти росли і повноцінно розвивалися завдяки вашій підтримці. Ви допомагали нам не зламатися у тяжкі для нас дні.

Особисто я, завдяки наполегливості фахівців із соціальної роботи, не здалася. Розуміння того, що поруч є люди, які завжди підтримають і словом, і ділом, допомагало мені рухатися вперед щоразу впевненіше.

Ви робите величезну роботу, яка призводить до позитивного результату. Прикладом того є наше життя, ті складні обставини, у які попала наша сім’я. Можна навіть сказати, що ми вижили і можемо сьогодні рухатися далі завдяки Вашій підтримці. Ви були з нами саме тоді, коли здавалося, що весь світ від мене відвернувся. І навіть зараз мені додає внутрішніх сил знання того, що Ви є.

Результатом є те, що мої діти зараз зі мною, житлово – побутові умови покращились, я працюю і можу забезпечити свою сім’ю. Ви всіляко допомагали як психологічно так і матеріально. У холодні зимові дні, ви допомагали теплим одягом, а коли діти йшли до школи, сприяли купівлі необхідних речей.

Немає таких слів, щоб можна було висловити ту вдячність, яку я відчуваю. Я навіть боюся собі уявити, що могло статися, якби не було вчасно сказаного слова, підтримки або наданої допомоги, якби не було фахівців із соціальної роботи з добрими відкритими серцями, завжди зустрічаючих теплом.

Нехай Бог рясно благословить Вашу працю і допомагає Вам у всьому!

З повагою сім’я Сікорацьких 

Соціальна історія родини Мусіюк

Мусіюк О.Л. матір – одиначка виховує 4 неповнолітніх дітей. Проте, Теофіпольською ССД  було вилучено дітей з даної сім’ї та направлено 3 дітей в притулок для дітей служби у справах дітей Хмельницької ОДА, а 1 дитину в Хмельницький обласний будинок дитини «Берізка».

Після відібрання дітей Олена переїхала на постійне місце проживання до матері, а батько дітей пішов жити в іншу сім'ю.

З липня 2012 року з даною сім'єю розпочала працювати фахівець із соціальної роботи ТРЦСССДМ, яка поставила за мету: налагодити стосунки в родині, поліпшити соціально побутові умови та повернути дітей в сім'ю.

Завдячуючи наполегливій праці фахівця із соціальної роботи, кропіткій роботі сільської ради та працівників  Теофіпольського районного центру соціальних служб для  сім'ї, дітей та молоді, служби у справах дітей Теофіпольскої  РДА поступово відбувалися позитивні зрушення: Олена влаштувалася в місцеве господарство робітницею  на зерновому тоці, сплатила аліменти на дітей,  було придбано речі та іграшки, зроблено поточний ремонт будинку, який наймає сім’я.

Тому на засіданні комісії з захисту прав дітей  аргументовано доведено необхідність повернення дітей у сім'ю і рішенням суду 4 неповнолітніх дітей було повернуто Мусіюк Олені.

На даний час у сім’ї панує мирна та дружня атмосфера. В будинку прибрано, діти доглянуті. Родина завела домашнє господарство, утримують корову, птицю, засадили присадибну земельну ділянку,   діти  відвідують школу та дитячий садок. Мати приділяє дітям належну увагу.

Дана сім’я потребує постійної допомоги фахівця із соціальної роботи, оскільки ризик повернення до попереднього способу життя у таких родинах є дуже високим. 

 Світ не без добрих людей

Коли дивишся телебачення і по різних каналах показують, як в сім'ї приходить страшне лихо, хворіє дитина, то думаєш що така біда від нас далеко і пройде стороною. Але не так сталось як гадалось…

Майже рік тому в нашій сім’ї сталось таке лихо, захворів дворічний синочок Сашко. Лікарі поставили діагноз Тетрада Фало, а простими словами «порок серця», хвороба яка потребувала термінового оперативного втручання і звичайно, матеріальних затрат. За прогнозами лікарів без операції Сашко мав мало шансів на щасливе дитинство, адже він міг залишитись у розвитку дворічної дитини. На лікування нас направили до Київського національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, де уже чекали лікарі. Одна затримка була у коштах, яких було недостатньо у нашому сімейному бюджеті.

Тоді я звернулась по допомогу  до фахівця із соціальної роботи що працює на території Правдівської сільської ради Наталії Гжегожевської. За її проханням до нас приїхали працівники районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, де директором є Наталія Гонта.  Вислухавши мою ситуацію та дізнавшись про наше горе, вони згодилися допомогти нашій сім’ї. В той же день за їх допомогою було написано оголошення в газету про нашу біду з проханням про допомогу, у відділені банку відкрито рахунок для перерахунку коштів.  За  ініціативи фахівця із соціальної роботи на сесії сільської ради було розглянуто питання про збір коштів для лікування нашого Сашка.

І закрутилося колесо, не байдужі люди приносили гроші до дому, перераховували на рахунок і вже майже через місяць була зібрана вся необхідна сума та проведена операція з позитивним результатом.

Сьогодні наш синочок тішить усіх своїми успіхами, почав ходити, говорити, радіти життю. Звичайно, ми ще проходимо курси реабілітації, їздимо на консультації в інститут Амосова, але це не так страшно, адже біда позаду.

А тому, я хочу від усієї сім`ї щиро подякувати небайдужим людям, які відгукнулись на наше горе і допомогли синочку стати на ноги. А це громада села Правдівка та села Савинці (батьківщина чоловіка), приватні підприємці, ПОП «Колос», колеги з роботи.

Також, хочу особливо подякувати Ярмолинецькому районному центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, фахівцеві із соціальної роботи Н.Гжегожевській, за те, що подарували нашій сім`ї надію.

Від усієї душі щире  всім спасибі та низький уклін. 

Жителька с. Правдівка  Наталія Забавська


 

Дочірні категорії