ВІННИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ’Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

В місті проживає сім’я Д., в якій батько, раніше судимий, сам виховує двох малолітніх дітей віком 3 та 5 років. Дружина давно покинула чоловіка, залишивши його разом з дітьми.

Під час інспектування сімей, фахівцями із соціальної роботи  районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з’ясувалося, що чоловік зловживає спиртними напоями та не має навичок догляду за дітьми. В родині існують проблеми соціально-побутового характеру (будинок в непридатному до проживання стані). Дану сім’ю було поставлено на облік як таку, що опинилася у складних життєвих обставинах, та згодом взято під соціальний супровід.

Основним завданням супроводу було підняття рівня виховного потенціалу батька. Чоловіку потрібно було працевлаштуватись та працювати зі спеціалістами щодо формування здорового способу життя, відновлення його фізичного та психічного здоров’я.

За сприяння фахівців із соціальної роботи та відділу освіти райдержадміністрації дітей було влаштовано до дошкільного навчального закладу. Фахівці із соціальної роботи систематично проводили консультації щодо догляду, виховання дітей та сприяли відновленню житлово-побутових умов. Будинок було огороджено парканом, замінені вікна, відремонтовано стелі та кімнати.

Родина змогла подолати складні життєві обставини. Тривала робота фахівців районного центру була дуже важливою для сім’ї, адже ця допомога відновила повноцінне життя в родині. 

***

 Фахівцямирайонного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді було поставлено на облік сім’ю громадянки К., як таку, що опинилася у складних життєвих обставинах. За результатами оцінки потреб було виявлено, що мати дітей вже понад 15 років має проблеми зі слухом, що є перешкодою для належного спілкування, виховання та догляду за трьома малолітніми дітьми. Також родина за рівнем доходу має право на оформлення соціальної допомоги з малозабезпеченості, але її не отримує. Сім’я проживає у будинку, який давно потребує ремонту. Ще однією потребою родини було отримання необхідних рекомендацій з питань належного виховання та догляду за дітьми.

За сприяння та у супроводі фахівця із соціальної роботи жінка пройшла спеціальне медичне обстеження у Вінницькій обласній лікарні ім. Пирогова (аудіограма, консультація в отоларинголога, сурдоролога). В лікарні допомогли підібрати відповідний слуховий цифровий сканер, що покращує  слух та допомагає зберегти розуміння мови. Проте коштів на придбання слухового апарату багатодітна сім’я не мала.

За ініціативи фахівця із соціальної роботи жінка отримала фінансову допомогу від голови райдержадміністрації та міського голови на придбання необхідного слухового апарату.

За допомогою фахівця із соціальної роботи були відновлені необхідні документи для отримання державної соціальної допомоги по малозабезпеченості, що покращило матеріальне становище родини.

Фахівці центру проконсультували жінку щодо планування сімейного бюджету та раціонального його використання. Були придбані продуктові набори для повноцінного харчування дітей, забезпечено їх одягом, іграшками та новою постільною білизною.

В районній психолого-медико-педагогогічній консультації жінка отримала ряд психологічних консультацій щодо виховання та догляду за дітьми, адже через вади слуху виникали проблеми з належним вихованням дітей. Була надана допомога в оздоровленні старшого сина в обласному дитячому санаторії.

Завдяки тісній співпраці Калинівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із соціальними партнерами вдається допомогти сім’ї подолати складні життєві обставини. А фахівці із соціальної роботи центру завжди поруч біля сімей, які потребують допомоги та підтримки.

 ***

 Переважна більшість людей  району уже знають про роботу фахівців із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Адже вже багато сімей району вони відвідали. Фахівці не лише проводять обстеження умов проживання сімей з дітьми, а й допомагають у вирішенні проблем, які виникають в цих сім’ях.

Це й консультації про соціальні виплати, з питань оформлення різних видів документів, педагогічні поради щодо виховання та розвитку дітей, утримання будинку в належному стані, а також надання практичної допомоги щодо вирішення тих чи інших проблем.

В одному з сіл  району проживає багатодітна родина, яка довгий час не може отримати відповідні пільги. З’ясувалось, що й документів для цього також немає.

Фахівець із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді сприяла у отриманні документів та реєстрації їх в управлінні праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, що дало можливість сім’ї отримати грошову компенсацію на паливо.

Наступним кроком в роботі з даною сім’єю була допомога у зборі відповідних документів та оформлення чорнобильських посвідчень на дітей, що дало можливість родині отримувати щомісячну грошову компенсацію на оздоровлення їх та безкоштовне відвідування дитиною дитячого садка.

Батьки почали  довірливо ставитись до фахівця соціальної роботи.

На цьому співпраця не закінчилась. На сьогоднішній день мати часто телефонує та консультується по різним питанням, які виникають.

Дуже приємно відчувати, що люди тобі довіряють та потребують твоєї допомоги і вдячні за турботу про них.

 ***

 Улітку 2013 року перед фахівцями із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді було поставлено завдання відвідати сім’ї, в яких проживає молодь з інвалідністю з 18 до 35 років, а також забезпечити надання спектру соціальних послуг відповідно до потреб кожної людини.

Під час відвідання цих сімей фахівців приємно вразило те, що багато молоді з інвалідністю навчається, працює, бере активну участь у суспільному житті. Вони створюють свої сім’ї, виховують дітей, займаються господарством.

Дуже вразила історія сім’ї, яка виховує сина, хворого на органічне ураження ЦНС внаслідок перенесеного менінгококового енцефаліту.

Ігор народився здоровим. Сім’я на той час мешкала на Камчатці. Батьки раділи, що у них підростає троє діточок. Та раптово хлопчик захворів, піднялась температура, головний біль, його госпіталізували до лікарні та діагностували менінгококовий енцефаліт. Дитину вдалося врятувати, але хвороба дала ускладнення на ЦНС.

Проживаючи на Камчатці, дитина отримувала відповідне лікування та проходила реабілітацію, батьки відчували підтримку з боку лікарів та хотіли всіма силами покращити стан сина. Однак під час розпаду Радянського Союзу сім’я була змушена повернутись в Україну, до рідного міста. Як виявилось, вони були нікому непотрібні зі своєю бідою. Батьки зіштовхнулись із байдужістю лікарів, чиновників, і мали надію лише на себе. Кожного року вони мали проходити цілу низку лікарів, збирати документи для оформлення групи інвалідності для хворого сина.

Сумно було дивитись на матір, яка присвятила усе життя синові, не залишаючи його ні на хвилинку, адже йому потрібен цілодобовий догляд та батька, який змушений їздити до Росії по ліки для сина, так як в Україні такі ліки не зареєстровані, а без них їх син просто загине.

Батьки були здивовані, що хтось цікавиться ними, їх бідою. Батько сказав: «Ви перша, хто прийшов до нас за двадцять років. Як ви нас знайшли?»

Дуже хотілось хоча б якось допомогти сім’ї. Було з’ясовано, що батьки не отримують матеріальну допомогу по догляду за психічно хворим, на яку мають право, вони навіть не знали про неї.

Тому спільно були зібрані,  відновлені необхідні документи та подані до відділу соціального забезпечення громадян.

Нехай це невеликі кошти, але їх батьки зможуть витратити на підтримку здоров’я сина.

На жаль, сьогодні багато категорій населення не знають про пільги, на які мають право згідно з чинним законодавством. Багатодітні сім’ї не оформляють посвідчень та не користуються пільгами, які дають ці посвідчення, не знають про допомогу і малозабезпечені родини, одинокі матері. Є сім’ї, які просто не можуть через зайнятість вистояти у чергах під дверима кабінетів, та не сподіваються , що отримають допомогу.

З усіма своїми проблемами можна звернутись до центрів соціальних служб, що є у кожному районі, та фахівців із соціальної роботи, які працюють на території сільських та селищних територіальних громад.

 ***

 У кожного з нас є свій шлях на якому трапляються перешкоди. Але хтось може вирішити їх сам, а інший звертається за допомогою. Так, до міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді звернулась за допомогою молода жінка, назвемо її Іриною, яка не знала як знайти вихід з ситуації, в якій вона опинилася. Коли Ірина розповіла про свою біду на її очах з’явилися сльози. Виявилося, що їй 26 років, вона є одинокою матір’ю, яка виховує 3-річного синочка. Родичів в неї немає. Її мати виїхала на заробітки до Росії багато років назад і з тих пір не поверталася додому. Ірину виховував батько, який 5 років тому помер від раку нирок. Більше родичів у дівчини немає, є лише хрещена мати, яка по мірі своїх можливостей допомагає… Власного житла в неї також немає, тому проживає в гуртожитку коледжу.

І ось лікарі виявили в неї онкологічне захворювання, а саме рак нирок. Коштів на лікування немає, а є лише великий кредитний борг, який вона брала на лікування батька. Фахівці із соціальної роботи відразу відгукнулися та почалася боротьба з проблемами цієї сім’ї. Родину було взято під соціальний супровід. В ході соціального супроводу, за сприянням центру були підготовленні документи для отримання матеріальної допомоги від міського голови, від депутата обласної ради, підприємця. Також в результаті соціальної роботи Ірині оформлено соціальну допомогу по малозабезпеченості. Під час щомісячної благодійної акції, започаткованої центром, отримала гуманітарну допомогу у вигляді дитячого одягу. В місцевій газеті було надруковане оголошення про збір коштів на лікування.

Наступним кроком було звернення до міського голови щодо операції, яка терміново була потрібна молодій мамі. Міський голова, без заперечень, відгукнувся. Ірині вирішено було зробити хірургічне втручання в обласній лікарні за рахунок лікарняної каси. Весь час, що Ірина знаходилась в цій лікарні фахівець із соціальної роботи підтримував зв’язок з нею та головним лікарем лікарні. На даний час триває реабілітаційний період. Попереду на неї чекає ще одна операція на нирці. Завдяки  проведеній роботі вона стала більш впевненою, а в очах з’явилася надія на щасливе майбутнє. На цьому наша історія не закінчується. Фахівці центру не залишають родину наодинці і продовжують роботу з сім’єю Ірини. І щиро сподіваються на щасливе завершення.

 ***

 Працюючи на посаді фахівця із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді часто зустрічаю людей, яким потрібна підтримка або допомога. Інколи допомогти можна просто порадою, надавши потрібну інформацію. Але інколи поради і теплого слова буває замало, як у цьому випадку. Жителька одного з сіл району, багатодітна мати, яка самотужки виховує 4 дітей, важко захворіла і потребувала стаціонарного лікування. Якраз у день госпіталізації я випадково зустрів її біля аптеки у місті, запитав про здоров’я, і чи не потрібна їй допомога. Вона сказала, що поки що все добре, будемо лікуватись.

Але на наступний день до мене телефонує її подруга і каже: «Світлана (так звати жінку) в розпачі, лікування дороге, грошей обмаль, та ще й дітей до школи збирати, до старшого потрібно їхати в професійний ліцей, там батьківські збори мають бути, він першокурсник».

Прийшовши до Світлани, зрозумів, що ця жінка самостійна, яка звикла покладатись тільки на свої сили, і можливо, трохи сором’язлива, адже сама вона соромилась просити про допомогу. Та часу на роздуми не було, потрібно було діяти. Разом із нею склали план дій. Я пішов з її сином на батьківські збори в професійний ліцей. Написали заяву-звернення до районної ради про виділення матеріальної допомоги на лікування. Та залишалась головна проблема, дороге лікування… І усвідомлюючи це, я сам ледве не опустив руки.

Врятувала ситуацію зустріч з власником однієї з аптек у міста. Вона зі співчуттям віднеслась до Світланиної ситуації та погодилась надавати ліки з великою знижкою. Благодійні дії цієї людини (яка забажала залишитись анонімною, адже справжні добрі справи не робляться заради реклами) фактично дали змогу долікуватись пані Світлані, вийти із складних життєвих обставин. І вже 1 вересня Світлана змогла самостійно повести своїх діток до школи.

 

Тепер можу сказати впевнено, що на світі є добрі люди, котрі дбають не тільки про себе, є люди котрі зможуть допомогти в скрутну хвилину. Тому у важкий час, не потрібно сидіти склавши руки. Вихід завжди знайдеться, з будь-якої ситуації.